ІММОБІЛІЗОВАНІ ФЕРМЕНТИ (лат. immоbilis — нерухомий) — штучно одержаний комплекс ферменту з нерозчинним у воді носієм. Іммобілізація здійснюється шляхом фізичної адсорбції ферментів на нерозчинному матеріалі, включенням ферментів до комірок гелю, а також ковалентним зв’язуванням ферменту з нерозчинним матеріалом або молекул ферменту між собою з утворенням нерозчинних поліферментних комплексів. Як адсорбенти використовують скло, силікагель, гідроксиапатити, целюлозу та її похідні, хітин, декстрани та ін. Для включення ферменту до комірок гелю використовують різноманітний гелеутворювальний матеріал, найчастіше поліакриламідний гель. Як матеріал для ковалентного зв’язування ферментів застосовують поліпептиди, білки, похідні стиролу, поліакриламід, нейлон, різні похідні целюлози, крохмаль, агар, агарозу, а також скло, силікагель тощо. При ковалентному зв’язуванні ферменти знаходяться на хімічному «поводку» біля нерозчинного носія.
При іммобілізації ферменти, як правило, втрачають частину ферментативної активності, оскільки зв’язування з носієм послаблює контакт із субстратом. Але І.ф. мають і деякі переваги перед звичайними — вони можуть легко видалятись із реакційної зони і використовуватися повторно. Застосовують їх у біотехнологічних процесах для добування різних сполук: амінокислот, гідроксикислот, стероїдів, порфіринів, алкалоїдів, простагландинів, антибіотиків. У медичній практиці застосовується дальцекс-трипсин, який є іммобілізованою на діальдегідцелюлозі формою трипсину і має пролонговану протеолітичну дію; його застосовують для очищення гнійних ран та поліпшення процесу їх регенерації; інші ЛП, напр. Пакс-трипсин є іммобілізованим трипсином на полотні трикотажного поліаміду, який використовується як матеріал для перев’язок; стрептодеказа (яка має тромболітичну активність), створена на основі іммобілізації стрептокінази на водорозчинній матриці полісахаридної природи, здатна до тривалого існування в системі кровообігу, забезпечуючи пролонговану фібринолітичну дію в крові протягом 48–72 год. Стрептодеказа з успіхом застосовується при тромбозах, інфаркті міокарда тощо. Препарат має перевагу перед стрептокіназою і фібринолізином, які швидко руйнуються після введення в організм. Після введення стрептодекази, якщо це зробити вчасно, тромб майже безслідно зникає.
Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Биотехнология / Под ред. Н.С. Егорова, В.Д. Самуилова. — М., 1987.